Термодім під Борисполем

Розділ 11 · вересень 2012 – листопад 2013

Озеро, газ і камери

З вересня 2012-го до листопада 2013-го ми поставили відеоспостереження, озеленили нижню ділянку хвойними й березами, викопали копанку від підтоплень і нарешті провели газ, поставивши двоконтурний котел Immergas. Узимку додали трохи IKEA в інтер'єр, а навесні 2013-го склали план на будсезон — і восени чесно підбили, що з нього вдалося зробити.

8 записів · 23 фото

Відеоспостереження за ділянкою

Місяць тому поставили відеоспостереження. Усе ніяк не було часу описати цю дивовижну подію.

Товариш, який ставив нам супутникове, поставив і камери відеоспостереження. Розводку по дому під камери провели ще на етапі коробки. Тож тепер залишалося тільки закріпити камери й під'єднати відеореєстратор. Що, власне, товаришч Володя успішно й зробив. Отже, 4 камери розмістилися по периметру нашого термодому, охопивши своїм оглядом майже всю ділянку.

Камера відеоспостереження на фасаді термодому

Реєстратор налаштували на запис за рухом. Якщо камери вихоплюють рух, вмикається запис на терабайтний вінт, встановлений у реєстраторі.

Виведення камер на телевізор:

Зображення з чотирьох камер на екрані телевізора

.

Кожну камеру можна вивести на телек окремо, щоб збільшити картинку.

Залишилося підключити реєстратор до інтернету, щоб можна було з будь-якої точки доступу до мережі дивитися картинку з камер.

Щодо корисності цього апгрейду були невеликі суперечки. Але принаймні дуже зручно наглядати за донькою, коли вона лазить по ділянці чи грається в пісочниці.

Ну і ціна апгрейду: 4 камери + реєстратор + робота = 700 USD. Дякуємо Володі.

P.S. Зате можна хвалитися, що вдома відеоспостереження + відеодомофон.

Автор: Євген Сербін

Ділянка замість відпочинку))

Оскільки літньо-осінній відпочинок не вдався, ми, недовго думаючи, вирішили все-таки витратити невикористані гроші за іншою статтею — озеленити нижню ділянку. Точніше, почати її озеленювати. Почали з газону, але про це нижче.

Ще місяцем раніше ми випадково натрапили на дуже чудовий розсадник, захований углиб від бориспільської траси за селом Петрівське, — «Диво Гай». Там здебільшого декоративні рослини: хвойні й листяні дерева великих і малих розмірів, кущі та інша краса. Взагалі, як виявилося, нас із чоловіком не можна пускати в такі місця — очі розбігаються, і гроші теж)))

Ще минулого разу ми запримітили там офігезну сосну метрів 6 заввишки і 8 тис. грн завартовки) Для порівняння вирішили заїхати у вже знайомий розсадник у селі неподалік (я ж кажу, що нас не можна туди пускати ))) і купили там 4 ялинки (сизі) під 2 метри заввишки, 1 ялівець такої ж висоти і 2 під стать йому, тільки сланкі, а ще 2 сосни в людський зріст. Загалом покупка обійшлася в 10 тис. грн + 450 грн доставка, ну і ще за висадку нашому садівникові Сергію, але це вже окрема історія.

Це ялинки ще в розсаднику:

Сизі ялинки в розсаднику перед покупкоюРяд сизих ялинок у розсадникуЯлівець заввишки близько двох метрівМолода сосна в людський зріст

Але головну героїню цього посту ми все-таки вирішили купити в Петрівському, а заодно ще 4 берези (2 великі — за 850 і 1000 грн, і 2 маленькі по 130). Дуже проблематично виявилося впоратися з доставкою всього цього добра. Директор розсадника організував завантаження сосни краном на маніпулятор (500 грн), а чоловік організував той самий маніпулятор (який нас зрештою дуже підвів із часом) за 1000 грн (доставка й розвантаження дерев на ділянці). У підсумку товариші не тільки підвели з часом, запізнившись через поломку на 1 годину, а ще й обдерли кору на стовбурі сосни, дуже-дуже сподіваюся, що все обійдеться.

Велика сосна на маніпуляторі під час доставки

У процесі висадки:

Висаджуємо дерева на нижній ділянці

І ще раз красота:

Група висаджених хвойних на ділянці

А ось і берези на задньому плані, і чоловік — він на мене так навіть у РАГСі не дивився, а тут))))

Хвойні на передньому плані, берези позаду

І просто берези

Щойно висаджені берези на нижній ділянці

Ще в Петрівському ми закупили безліч маленьких ялівців і кілька кущів (на кшталт барбарису), вартість таких малюків там коливається від 50 до 200–300 грн. Ця закупівля обійшлася в 2200 грн із власною доставкою в «Прадику»)) Уся ця гвардія пішла на облаштування квітника під опорною стінкою, а в компанію до них я ще назамовляла близько десятка-півтора всіляких цибулинних багаторічників (тюльпани, іриси, крокуси, загалом гривень на 500).

Фрагмент квітника. Купки з табличками — це майбутні тюльпани та інші квіти)

Квітник під опорною стінкою з табличками

А ще кількома тижнями раніше нам усе-таки вдалося засіяти нижню ділянку травою. Спочатку культиватор зорав землю і спробував її вирівняти, а потім чоловік і садівник Сергій засіяли її насінням трави DLF Trifolium. Після цього Женя кілька днів утрамбовував ділянку «Прадиком»))) У підсумку газон у нас вийде, звісно, не зовсім рівний, зате власноруч вирощений)) До речі, травичка вже почала сходити. Ціна питання засіву газону — 500 грн за культиватор і 1000 грн за мішок трави (до речі, його ще десь третина лишилася) + робота садівника.

У підсумку вся ця красота (купівля дерев і ялівців + доставка) на нижній ділянці обійшлася нам у 25 штук грн (приблизно, без урахування вартості висадки). І… як ми розуміємо, це ще дуууже далеко не кінець: ділянка хоч і набула доглянутішого вигляду, але все-таки ще не завершена, є ще безліч задумів і бажань.

Автор: Марія Сафонова

Копанка: озеро чи калюжа?

Після всіх маніпуляцій із підніманням рівня ґрунту на нижній ділянці її знову затопило після кількох днів несильних дощів. Зважаючи на те, що нещодавно ми навезли туди дерев на серйозну суму, вихід був очевидний — дренажі й копанка.

Так виглядав кут ділянки, де ми вирішили зробити копанку:

Затоплений кут нижньої ділянки після дощів

Терміново взявся шукати екскаватор. Було два варіанти. Перший — сільський бородатий трактор із невеликим ковшем і веселим трактористом Мурчиком (він же ******). Бачив його кілька разів — завжди або п'яний, або з перепою. Другий варіант — екскаватор JCB, що був у селищі Гора. JCB коштував у півтора раза дорожче за годину плюс 300 грн за доставку «механізму». Але ми все ж вирішили не економити, і в процесі копання зрозуміли, що недарма — трактор не подужав би цієї роботи.

За годину після мого дзвінка екскаватор JCB примчав із Гори на допомогу. Ну і, в принципі, за годину накопав оце грушоподібне диво розміром 5x3x2 м:

Щойно викопана копанка 5x3x2 мГрушоподібна копанка в куті ділянки

Частину ґрунту JCB перекинув за паркан (із цим радянський трактор навряд чи впорався б — не вистачило б довжини стріли), частину розклав під парканом. Наступної весни зробимо там щось гарне з цих гірок. Ще кілька кубів чорнозему екскаватор скинув у центр нижньої ділянки й трохи розпланував. Нам довелося заплатити 1200 грн (власне, мінімалка, за яку екскаваторник погодився до нас їхати).

Проблему повеней ця копанка розв'язала. Тепер доведеться вирішувати, що робити з цим «озером». Або гідроізолювати, фільтрувати, чистити й наводити марафет, або поки що просто закрити парою верб і невеликим парканчиком, щоб діти не пробували навчитися плавати раніше часу.

Автор: Євген Сербін

А в нас тепер є газ…

Нарешті завершилася епопея з газом. Навіть боюся рахувати ціну цього апгрейду. Почали ним займатися торік. Але далі проєкту справа не пішла. Цього року провели всі основні роботи: прокладання газопроводу вулицею, спотворення фасадів будинків вентиляційними трубами, заведення газу в будинки та встановлення котлів.

Опускаючи бюрократію, самі роботи почалися з прокладання газопроводу вздовж нашої вулиці. Газ ми робили на 5 будинків. Відповідно газопровід проклали метрів на 200 і розвели до будинків, ґрунтовно зіпсувавши газони й доріжки тим, у кого вони вже були. Усі вирішили прокладати труби під землею.

Після прокладання газопроводу встановлювали лічильники й врізали труби в основний газопровід. Далі найцікавіше — як спотворити собі фасад за годину або перетворити свій дім на подобу пароплава. Треба всього лише зробити вентиляцію за сучасними стандартами.

Вентиляційна труба бойлерної на фасадіДві труби на фасаді: вентиляція і вихід котла

Вигляд здалеку навіть не хочу викладати. На другій фотці вже 2 труби: одна — вентиляція бойлерної (утеплена й оцинкована), друга — такий собі пластмасовий *** (вихід із котла).

Котел ми купили двоконтурний Immergas Eolo Mini 24. Коштувало це диво техніки близько 7000 грн. Ось так він виглядає в нашій бойлерній (ліворуч).

Газовий котел Immergas Eolo Mini 24 у бойлерній

Для його підключення нам сказали купити стабілізатор напруги (240 грн в Епіцентрі) і фільтр для води та для газу — разом близько 100 грн без урахування встановлення.

Залишилося зробити офіційний перший пуск і поставити котел на гарантію.

І ось ми з газом. За грубими підрахунками, які зробили сусіди, перехід на цей вид опалення коштував нам близько 6000–6500 USD. Сподіваюся, відіб'ються за 1–2 опалювальні сезони. Тільки фасад шкода. Цього року ми ще утеплили цоколь, сподіваюся, тепла підлога працюватиме ефективніше.

Ну і на цьому все. Думаю, будсезон 2012 року можна вважати закритим. Хоча вже будуємо плани на наступний.

Цього року із запланованих робіт не зробили тільки ФЕМку, але не шкодую про це, бо поки немає нормальної дороги — це лише зайвий геморой із відмиванням плитки від багнюки, яку завозить крузер. А загалом сезон можна вважати дуже вдалим.

To be continued…))

Автор: Є. Сербін

Додали трохи IKEA в наш термодім

Поки вся ділянка під добрим шаром снігу, ми вирішили трохи урізноманітнити інтер'єр. Поборознивши простори уанету, натрапили на сайт українського представництва IKEA в Києві (він же MALM).

Там же знайшли ось таку симпатичну шафку. Проїжджаючи повз магазин MALM, вирішили подивитися на наш вибір наживо, хай і в іншому кольорі. Зрозуміли, що вона нам підійде, бо шафа доволі універсальна — може слугувати і підставкою для телевізора, і просто декоративним елементом.

На сайті Малма шафа виглядає так:

Шафа-стелаж IKEA на фото з сайту

Шафу привезли приблизно через місяць після замовлення. Зібрали ми її доволі швидко. За своє життя я збирав багато різних меблів, але IKEA вразила простотою і зручністю збирання. Шафу (стелаж) поставили горизонтально.

Частину книжок перевантажили в нове придбання. Вирішили поки не забивати її під зав'язку.

Горизонтальний стелаж IKEA з книжками у вітальні

Автор: Є. Сербін

Термодім узимку

Зима цього року незрозуміла: то −5, то +5. Прощавайте, дороги. Зате опалення багато не тягне. З появою газу рахунки за опалення стали смішні — приблизно в 10 разів менші, ніж торік (коли весь дім опалювали електричним котлом).

Фотка в рідкісний морозний день:

Термодім у засніжений морозний день

Новий будсезон (2013)

Новий будсезон — нові завдання. Почали ми весну з пересаджування дерев, які потрапили в зону повені. Підтопило нас неслабо: наша копанка розлилася на всю нижню ділянку. Проблему розв'язали мотопомпою і відкачуванням води в загальне озеро. Усі дерева нормально пережили повінь, попри те що простояли у воді майже місяць або й більше. Але ми вирішили частину ялинок і ялівців усе ж пересадити на верхню ділянку.

Пересаджені ялинки на верхній ділянціВерхня ділянка навесні 2013 року

Частина маленьких ялівців, які були схожі на водорості, бо стояли повністю під водою, можуть загинути. Ми пересадили їх на сухішу частину ділянки, бо земля ще далеко не скрізь суха, і почали їх підживлювати. Охрестив їх «групою здоров'я». Сподіваюся, виживуть.

Тепер про плани на будсезон:

1) Довезти ще чорнозему в найнижчі місця на ділянці

2) Розгорнути чорнозем, який ми дбайливо склали за озером

3) Досіяти газон

4) Довезти дерева (2 каштани в «Диво Гаї» вже замовили). Ще треба багато верб і беріз.

5) Зробити систему автополиву. Страх як набридло тягати шланги по всій ділянці.

6) Зробити модний дворівневий город і засипати його чорноземом

7) Укріпити береги озера зрубом і зробити паркан для безпеки дітей

8) Покласти тротуарну плитку

9) Зробити садові доріжки

Підсумки будсезону 2013

За кілька днів почнеться зима, і будсезон можна вважати закритим. Відверто кажучи, цей сезон у нас не склався. Бізнес не тішив, тож і грошей на будову було небагато. Та й ми з дружиною вирішили, що краще кілька разів з'їздити за кордон, ніж закопати гроші в ділянку.

З усього наміченого списку ми вирішили подолати лише найдешевші пункти:

>> 1) Довезти ще чорнозему в найнижчі місця на ділянці

>> 2) Розгорнути чорнозем, який ми дбайливо склали за озером

>> 3) Досіяти газон

>> 4) Довезти дерева (2 каштани в «Диво Гаї» вже замовили). Ще треба багато верб і беріз.

Ділянці вони, звісно, пішли на користь. Але загалом ступінь готовності ландшафту не змінився. Ще дуже багато треба зробити…

Зате ми серйозно вдосконалили комунікації в домі. Цього року нам переробили систему водопостачання, опалення й електрику. Одного чудового дня в нас помер насос на свердловині. Як виявилося, всю систему було зібрано неправильно. Не було зворотного клапана, фільтр стояв перед насосом, сильно ускладнюючи подачу води, плюс діаметр забірної труби був меншим за потрібний.

Щоб збалансувати опалення на 1-му і 2-му поверхах, нам додали ще 1 помпу. Тепер на батареї другого поверху потрапляє більше теплої води, що хоч якось урівноважує температуру між першим і другим поверхами.

Ну а щодо електрики — ми стали щасливими власниками бензинового генератора на випадок аварійного відключення світла. Нам трохи перебрали щитову, щоб можна було швидко переводити дім із живлення від трансформатора на електрогенератор.

Сподіваюся, наступного сезону ми все-таки втілимо задумане і доведемо ділянку до пуття. Ділянка, озеро, дерева й бруківка чекають своєї години.