Перша осінь і зима

Перші апгрейди ділянки

Давненько не писав. Не було настрою, та й роботи сила-силенна. Не знаю, наскільки це в тему блогу, – але розпишу про перші кроки в облаштуванні нашої ділянки.

Зважаючи на рельєф нашої місцевості, а саме на чималий перепад висоти на різних краях ділянки, ми вирішили зробити дворівневу ділянку. Тобто розділити ділянку на 2 частини. Межу вибрали по лінії нашої майбутньої тераси. Згодом там збираємося звести опорну стіну для ґрунту.

Отже, облаштування території ми почали з вирівнювання ділянки. Для цього оплатили зміну роботи бульдозера. Водій бульдозера виявився явним наступником Шумахера – так лихо виписував піруети, особливо після знищення пари літрів «Міцного». Я видерся на балкон і з цікавістю спостерігав, як наша ділянка з горбистих і зарослих травою вибоїн перетворюється на рівний прямокутник із чорноземом нагорі.

Коли бульдозерист розрівняв одну половину ділянки, ми з дружиною взялися висаджувати перші дерева, які купили перед тим у розсаднику «Деметра» (с. Щасливе). Набрали ми там пару яблунь, грушу, абрикос, черешню, вишню і 2 фундуки. Усе це щастя разом із парою мішків перегною обійшлося нам десь у 640 грн.

Бульдозеру дали команду згорнути раніше завезений ґрунт на один бік від будинку, тим самим підтвердивши свій намір зробити дворівневу ділянку.

Поки ми садили наші перші 8 дерев, бульдозер усе ідеально укатав з одного боку будинку під рівень вимощення. Тепер з одного боку будинку лишилося тільки відгородитися опорною стіною. Сподіваюся, сусіди підтримають наше починання й теж вирішать навезти ґрунту, і тоді нам доведеться робити опорну стіну лише з боку тераси.

З іншого боку будинку в нас уже було десь 8 машин ґрунту, розкатаного поруч із вимощенням. Вирішили поки так їх і залишити. З другої половини ділянки біля будинку ми вирішили зняти чорнозем, щоб замість нього завезти купу дешевого «гівно-ґрунту» (як правило, земля з глиною і піском – перепрошую за мою французьку). Ну і знову розгорнути чорнозем. Так ми отримали б підняту ділянку з верхнім шаром чорнозему. За решту пару годин бульдозер згорнув верхній шар чорнозему (десь півметра) до межі ділянки. Ми прикинули, що там вийшло близько 20 машин, які мені одразу ж запропонували продати (1400 грн за машину, між іншим). Після цього ми завезли ще 3 машини звичайного ґрунту в яму, але поки не розрівнювали.

Загалом роботою бульдозера ми лишилися дуже задоволені. За зміну роботи ми отримали рівну дворівневу ділянку.

Посадивши перші дерева, ми явно увійшли в смак. Уже за кілька днів на нашій ділянці з'явилося ще 4 берізки і 1 сосонка. Я планував висадити їх паралельно лінії дороги, але, на щастя, у день висадки ми святкували хрестини, на яких був наш товариш, що займається дизайном інтер'єрів. Товариш дав дуже слушну пораду посадити берези групами (як у природі) і насварив нас за стихійне оформлення ділянки та відсутність плану майбутньої ділянки.

Ми посадили невеликим трикутником перші 3 берізки і ще 1 на відстані метрів 5. Щоправда, вже наступного дня я поїхав із дружиною по нову партію беріз у гайок (ну так, ми такі – навіщо платити за те, що можна накопати) і привіз ще 2 берези та 2 невеликі сосонки. Мені дуже сподобався гай із беріз і сосен з яскраво-салатовою травою. Одразу захотілося чогось подібного в себе на ділянці. Завжди мріяв про березовий гай. До втілення цієї «мрії ідіота» ми й приступили. Зараз уже близько 10 беріз і штуки 4 сосонки різного розміру. Дуже сподіваюся, що все приживеться.

P.S. Останні пару днів були серйозні дощі. Усе навколо будинку перетворилося на болото. Я на машині мало не втонув прямо перед ґанком. Сергій запропонував виправити ситуацію за допомогою машини щебеню. Стоячи по коліна в багнюці, я не став відмовлятися від боротьби з болотом, і всього за 150 USD нам привезли КАМАЗ щебеню, який бульдозер розрівняв біля нашого ґанку та на підступах до ділянки.

Облаштовуємо ділянку

Останні наші вкладення стосуються переважно інфраструктури, а не лише будинку. Про них і мова в цьому пості.

Уже вирішили добити фундамент тераси – зробити сходи й засипати ґрунт в основу.

Землі у фундамент увійшло близько 3-х КАМАЗів. Вийшло трохи з гіркою. Але з часом і дощами ґрунт має осісти. Тож навесні залишиться просто залити бетон поверх ґрунту.

Також нам уже поставили опалубку під сходи. Сьогодні привезуть бетон.

Крім цього, ми вирішили зробити стоянку для двох машин на передній частині ділянки. Її передбачувані розміри: 6 на 5 метрів. За нашим задумом майданчик має з'єднатися з вимощенням, яке слугуватиме доріжкою до ґанку та на терасу. Учора вже поставили опалубку й залили частину майданчика.

Сподіваюся, зроблять пологий з'їзд із майданчика, бо поки що не встиг купити собі «танк». Також плануємо сьогодні залити майданчик перед ґанком на рівні вимощення.

Фініш будсезону

Схоже, скоро почнеться справжня зима. Пара днів дощів принесли нам одне велике болото навколо будинку, бо дорогу цього року ми толком не зробили, а весь щебінь, який привозили й укатували на дорогу, вже втонув у багнюці, адже по ньому їздить купа будівельної техніки. Для нас будсезон добігає свого логічного завершення.

Його підсумком став наш веселий помаранчевий будинок, наша фортеця і твердиня. Можемо сміливо пишатися нашими вкладеннями, а Сергій – результатами своєї праці та праці своїх бригад. Цього року ми вклали багато грошей, нервів і фантазій.

Але дивлячись на ділянку навколо будинку, розумію, що наступний рік у нас буде не менш веселим, бо треба буде зробити:

1) опорну стіну й підсипку ділянки

2) паркан

3) газони

4) доріжки по ділянці

5) терасу з навісом і поруччям

6) озеро?! – поки що рішення ще не ухвалене

Але це вже будуть завдання 2011 року.

Цього року лишилося ще залити заїзд на майданчик для машини й пару невеликих доріжок біля фасаду. До речі, зовсім нещодавно я вбив вихідні на посадку 2-х ялин.

До процесу висадки я підійшов мегасерйозно – викопав котлован 1.5м x 1.5м x 1м по обидва боки від ґанку. Туди засипав чорнозем, пісок і торф, придбаний разом з ялинами. Ялини ми купили в розсаднику «Деметра». Віддали за них близько 3500 грн. Дуже сподіваюся, що вони приживуться. До речі, сорт ялин – канадська біла.

Біля ялин я вирішив підняти рівень землі до рівня вимощення. Тому всі вихідні тягав чорнозем тачкою і відрами. Тачка, схоже, не пережила ці вихідні. Підсумок – я переніс десь трохи більше ніж 1 КАМАЗ землі.

Зараз наша прибудинкова територія виглядає так:

Зимові шкідники в термодомі

З приходом холодів почалися навали польових мишей. Багато в чому цьому сприяло те, що в нас не було зроблене вимощення, і миші бандами лізли під фундамент, а звідти по трубах пробиралися в будинок. Виявивши цей хід, я засиліконив усі можливі місця проникнення в будинок. На якийсь час навалу зупинено. Елементи, що проникли, знищено мишоловками (десь у кількості 20 мишей за пару місяців!!!).

Учора, наводячи лад у бойлерній, я знайшов гору подрібненого пінопласту. А поруч із нею – і дірку в стіні. Причому дірка виявилася не наскрізною. Тобто миші проробили якийсь лабіринт у мене в стіні!!!

Дірку вирішив поки задути монтажною піною. Розумію, що якщо вони зжерли пінопласт, монтажна піна їх навряд чи зупинить, але поки ми не зробили оздоблення цоколя і в мишей є доступ до оголеного пінопласту, моя війна із сірою польовою братією триватиме.

Налаштування опалення в термодомі

Після підключення трансформатора наше опалення запрацювало на повну потужність. У нас у будинку 2 поверхи. На першому поверсі по всьому периметру водяна тепла підлога і 2 невеликі радіатори. На другому поверсі тепла підлога тільки в санвузлі, а в 3-х кімнатах стоять досить великі радіатори. Після місяця нормальної експлуатації опалення ми дійшли висновку, що в нас у будинку справжній дисбаланс – якщо комфортно на першому поверсі, то на другому холодно. Якщо ж комфортно на другому поверсі, то на першому нереально жарко і нічим дихати. Тобто тепла підлога нагріває приміщення значно сильніше, ніж радіатори.

Учора спілкувався із Сергієм (виконробом) і фахівцями з опалення щодо налаштування обігріву нашого термодому. Було б логічно дещо зменшити потужність теплої підлоги за допомогою кранів у бойлерній, але, як я зрозумів, це тимчасове вирішення проблеми, бо крани через рік-другий почнуть сипатися, якщо весь час залишатимуться частково відкритими.

Вирішенням проблеми є заміна нашої «гребінки» з трубками на якийсь модний розподільник (близько 600 USD сама деталь + 400 USD монтаж), який дозволив би нормально контролювати потік води в радіаторах і теплій підлозі. Поки подумаємо над цим варіантом вкладення 1000 USD.

Загалом же наш будинок непогано тримає температуру навіть у люті морози. Тепла підлога й радіатори дозволяють вештатися по дому не у валянках і шубі, а в самих шортах і футболці. Кілька разів ми вимикали опалення на ніч і заміряли падіння температури в будинку. Температура в будинку опускалася на 4–5 градусів, але причиною тому, швидше, не зовсім герметично закладений цоколь.