2014–2017: життя в будинку

Тротуарна плитка у дворі

2014 рік якось більше змушує думати про ситуацію в країні та майбутнє бізнесу, ніж про активне будівництво й апгрейди ділянки. Маючи певний запас гривні й дивлячись, як вона знецінюється, ми з дружиною вирішили, що краще за частину цих грошей купити й покласти тротуарну плитку, поки вона не подорожчала.

Ми вирішили взяти «старе місто» кольору «Гавана» від Ковальської. Ціна в Ковальської лишилася торішня, близько 95 грн за квадратний метр. При цьому на Ковальській знижку не дають незалежно від суми покупки. Але в сусідній будівлі з Ковальською є їхній дилер «Планета 2000», який робить знижку (близько 9%) і організовує доставку вдвічі дешевше (на Ковальській нам порахували 2 маніпулятори, а «Планета 2000» впоралася одним). Нам треба було близько 112 квадратів плитки і 48 метрів бордюрів. Вийшло близько 22 палет, якщо не помиляюся. Зазначу, що за самі палети ми заплатили понад 1000 грн, але скоро поїдемо їх повертати.

Далі постало питання плиточників. Їх ми знайшли через інтернет. Ціну назвали 65 грн за квадратний метр плитки і 25 грн за метр бордюру. Також чоловіки прикинули, що знадобиться 20 тонн гранвідсіву фракції 0–5 мм і півтори тонни цементу. Гранвідсів виявилося дешевше привезти з Оболоні, ніж із сусіднього Борисполя, а цемент ми взяли в «Новій Лінії».

Із самої роботи в мене не лишилося фоток — стер із карточки помилково. Але чоловіки почали роботу з виставлення всіх бордюрів і визначення ухилів. Потім змішували цемент із гранвідсівом і розтягували отриману гарцовку. Після цього її вирівнювали граблями й утрамбовували трамбовками. Далі пішла сама плитка і засипання швів піском. Чоловіки впоралися удвох за 10 днів.

Результат на фотках нижче (після дощику):

Довелося підсипати ґрунт біля бордюрів, щоб узимку бордюри не попливли.

Щодо витрат:

1) Плитка й бордюри з доставкою та палетами — 14800 грн

2) Цемент із доставкою — 2000 грн

3) Гранвідсів із доставкою — 1800 грн

4) Робота — 8800 грн

Разом: 27400 грн. Ціна м² плитки з урахуванням бордюрів вийшла близько 250 грн.

Дитячий будиночок із дерева своїми руками

Рік був дуже не нудним на роботі. Тому нам панічно бракувало часу на апгрейди. Але одну задумку ми таки втілили в життя. Наприкінці літа ми подужали будівництво дитячого ігрового будиночка розміром 2×2 метри + тераса 0,5 м.

Почали будову з пошуку деревини в навколишніх магазинах і на пилорамах. Вивчивши пропозиції по Бориспільському району, ми зупинилися на «Маріоні» на околиці Борисполя. Там і закупили брус і вагонку. Також придбали листи ДСП, вікна й двері, фарбу та просочення в «Новій Лінії». На все про все ми витратили близько 5000–6000 грн (з яких близько 1000 грн — на 6 м² бітумної черепиці). Точну ціну вже не пам'ятаю, бо постійно щось докуповували в сільських магазинах — то фарбу, то емаль, то саморізи, то пиво).

Почали роботу з просочення основи будиночка, якою стали бруски 10×10 і листи ДСП. Ми дали їм висохнути добу й почали збивати в єдиний щит.

Ми одразу зробили каркас даху з пари трикутників, з'єднаних 5-сантиметровими брусами. Це все, що ми встигли з татом за 1 день.

Другий день будови ми почали з кріплення 10-сантиметрового бруса до основи будиночка за допомогою потужних саморобних куточків. Куточки тато нарізав із нержавійки й насвердлив у них дірок, витративши на це величезну кількість часу. До двох задніх балок ми одразу прикрутили вагонку, яка скріпила їх майже намертво. Добре, що задня стіна за планом мала бути глухою — без вікон.

Встановивши всі вертикальні балки, ми спершу прикрутили по кілька планок вагонки з боків, а потім зробили зверху на брусках горизонтальний «пояс» із 10-сантиметрових брусків, попередньо зробивши поглиблення на краях для зґонки. Закріпивши основні балки, ми вирішили водрузити на них основу даху, яка додала міцності нашій конструкції. Вийшло щось на кшталт кістяка будиночка. Далі ми почали обшивати будиночок вагонкою, але потім відкрутили її, вирішивши зашити тією ж вагонкою не тільки стінки будиночка, а й терасу. Також ми вирішили одразу поставити 5-сантиметрові дерев'яшки для кріплення вікон. Вони ж дали змогу краще закріпити вагонку.

Малі весь час тестдрайвили будиночок, активно плутаючись під ногами й раз у раз поцуплюючи потрібні інструменти. Як завжди, дітям процес цікавіший за результат)

Потім ми почали кріпити листи ДСП до основи даху (дякуємо сусідам за допомогу!!!). Назбиравши купу драбин і рук, ми прибили листи до основи. І якось одразу зі скелета ми отримали вже щось схоже на будинок.

Кінець другої доби теслярства:

Далі вже лишалося нарізати й наліпити вагонку, поставити віконця, двері й усе пофарбувати.

Неслабо пострибали на драбинах навколо будиночка під час монтажу черепиці. Тато практично сам усе розклав і закріпив, бо я вже кілька днів не брав участі в будові, вимітаючись щоранку на роботу. Ми на кілька днів призупинили будову, махнувши на #zahidfest — по відпочинок і натхнення)

Окремо згадаю інтер'єр будиночка. Тато з дружиною наробили лавок і поличок для малих. Усередині одразу стало затишно. Колір будиночка був окремим приводом для баталій, бо ми з татом голосували за природний колір дерева, тобто збиралися просто вкрити будиночок лаком. Дружина ж виступала за яскраві кольори, оскільки будиночок дитячий. На її варіанті й зупинилися. Ось що вийшло:

Фурнітуру для віконець замовили на AliExpress. Поки чекаємо доставки. Дружина тим часом узялася за художній розпис. На стінах з'явилися 2 коти різного ступеня вимазаності. Поки що будиночок чекає апгрейдів. Ще багато планів щодо внутрішнього

облаштування.

Термодім узимку

Зимовий вигляд:

Вартість опалення дому газом становить близько 100 USD на місяць у холодні місяці.

Кімната для доньки

Оскільки цього року наша старша донька пішла в перший клас, вирішили розселити дітей по різних кімнатах, щоб у кожного був свій простір для маневрів) Жертвою стала гостьова кімната, вона ж за сумісництвом кабінет чоловіка))) Ось так вона виглядала до ремонту:

Із вихідних даних: Ксенії 6 років, дуже творча натура, а кімната, в якій ми затіяли ремонт, доволі маленька, менш ніж 12 кв. м. Тому вирішили, що кімната однозначно має бути у світлих тонах, мінімум потрібних меблів, усе має бути функціонально, мило і вже не зовсім по-дитячому.

Спочатку планували обклеїти кімнату шпалерами з дитячих серій, але, на жаль, жодного з обраних нами варіантів не виявилося в наявності. Але… вдома завалялися широкі шпалери під фарбування і сама фарба білого кольору) Тому вирішили зробити щось у скандинавському стилі з нашими реаліями))

На допомогу поспішив улюблений дідусь Валик.

1. Обдерли шпалери, плінтуси, багети й усе, що можна було обдерти.

2. Пройшлися ґрунтовкою і шпаклівкою в потрібних місцях.

3. Узялися клеїти шпалери. Це був на той момент найжахливіший період ремонту. Дуже складно клеїти широкі шпалери, особливо коли ти в принципі жодних шпалер досі не клеїв))))

4. Підсохли. Узялися фарбувати шпалери у 2 шари. Одну стіну все-таки вирішили виділити й зробити світло-жовтою. Дуже зручно використовувати рідкий колорант. Додаєш на око потрібну кількість у білу базову фарбу — і потрібний відтінок готовий.

5. Далі веселіше — ламінат)):

— Зняли старий лінолеум. І застелили підлогу підкладкою 5 мм, вона зберігає тепло й має непогані звукопоглинальні характеристики.

— Настав час стелити ламінат. Цією справою дідусь вирішив зайнятися одноосібно, зрештою вийшло не зовсім ідеально, однак на допомогу прийшли плінтуси й сховали всі огріхи за своїми широкими спинами))

8. Далі на черзі фарбування й поклейка багетів — теж дуже весела історія. Спочатку ми їх почали підрізати, найстрашнішим місцем виявилися кути))) Особливо на стику з мансардною стіною. Далі було фарбування й поклейка.

Загалом ремонт як такий на цьому був завершений.

Після довгих суперечок щодо добору меблів, у яких дідусь виступав між нами з чоловіком у ролі рефері, консенсусу було досягнуто. Усі меблі вирішили купувати в IKEA: дешево, сердито і те, що треба). Недоторканими залишилися тільки ліжко, яке вирішили перефарбувати в білий колір, і парта зі стільцем.

Усі меблі ми замовили з Польщі, загалом виклавши за них близько 7–8 тис. грн: тристулкову шафу, комод і три стелажі.

Збирання меблів — окрема історія, хоча збирання IKEA не таке вже й складне.

Ще кілька стільникоподібних поличок купили в Jysk. Увесь інший декор ще в процесі наповнення. У підсумку донька дуже задоволена своєю новою кімнатою, ну а ми — собою)